- отупілий
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти.2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
отупілий
Смотреть что такое "отупілий" в других словарях:
отупілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
отупілість — лості, ж. Стан за знач. отупілий … Український тлумачний словник
отупіло — Присл. до отупілий 2) … Український тлумачний словник
забитий — у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), заморочений, отупілий, сліпий, затурканий; загнаний, заляканий (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким / чим н.) … Словник синонімів української мови
затурканий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до затуркати II. 2) у знач. прикм. Заморочений, отупілий … Український тлумачний словник
